Можливості комбінації грантових програм з класичними видами фінансування бізнесу

Які актуальні зміни та додаткові можливості з’явилися в грантових програмах? Що з фінансуванням аграріїв на прифронтових чи деокупованих територіях?

Надання грантів сьогодні стає найбільш поширеною державною програмою підтримки розвитку переробних підприємств. За статистикою, кожна п’ята подана заявка стає результативною, при цьому чверть погоджених грантів видано на агропереробку. 

Які зараз актуальні зміни відбулися в грантових програмах?

Найбільш актуальна програма сьогодні — це програма на переробку, яка була призупинена в березні цього року, доопрацьована і запущена знову. Вона поки що дуже обмежена у часі і остання дата для подачі заявки 30 вересня. 

Основні зміни, які відбулися стосуються першого внеску, який на сьогодні для всіх територій України складає 50% власними і 50% грантовими коштами. 

Для території, які є деокупованими або прифронтовими власний внесок складає 20% і 80% можна отримати у вигляді гранту від держави.

Наразі обласні військові адміністрації опрацьовують можливість компенсації власних внесків і в цій грантовій програмі. У всіх нових умовах описана така можливість — якщо у вашому регіоні буде прийнята і погоджена можливість повернення першого внеску, то для регіонів, які є НЕ прифронтовими можна буде отримувати компенсацію від обласних або міських військових адміністрацій до 50% від власного внеску, а для прифронтових регіонів цей відсоток складає 75% від суми гранту. 

Які додаткові обмеження були введені щодо отримання гранту?

• гранти на переробку видаватимуться не лише через Ощадбанк, але й через інші банки, в яких держава володіє більше 50% акцій. Це зробить отримання грантів більш зручним для бізнесу;
• діятимуть більш жорсткі вимоги до відповідності критеріям заявника (наприклад, відсутність податкового боргу, інформації про корупційні дії, шахрайство і т.д) та проекту (життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану тощо);
• встановлено чіткі вимоги до розміру заробітної плати працівників, для яких створюються робочі місця - не менше встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати на 1 січня року, в якому було отримано грант, за умови працевлаштування тривалістю на повний робочий день. Виконання зазначеної вимоги підтверджується приростом середньої кількості працівників суб'єкта господарювання в еквіваленті повної зайнятості та копією поданого до органів ДПС податкового розрахунка сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;
• заявники-акціонерні товариства мають подавати відомості про власників понад 25% акцій;
• на грант не мають права претендувати суб'єкти господарської діяльності, в яких керівник, засновник чи бенефіціар є керівником, засновником чи бенефіціаром більше п'яти суб'єктів оподаткування.

Надано додаткову можливість про яку просило багато підприємців, що отримували грантові кошти — уточнення щодо обладнання, яке купується. За словами Юлії Жуланової, директорки департаменту ММСБ АТ Ощадбанк в рамках цієї програми можна купувати лише обладнання або оплатити доставку або устаткування цього обладнання на підприємстві. 

Основні помилки при подачі заявок на грантові програми 

Бізнес-план — це універсальний інструмент, який дозволяє не тільки залучити кошти, а й компас для самого підприємця, що допомагає зрозуміти на якому етапі в його бізнесі щось пішло не так і, як цього уникнути. 

За словами Антоніни Кутової, керуючої партнерки Pro Capital Investment , консультантки програми USAID АГРО, на жаль, іноді причиною відмови є помилки, яких цілком можна було б уникнути. Серед них є як ґрунтовні, що вимагають суттєвого доопрацювання заявки, так і зовсім незначні, втратити через які можливість розвивати бізнес може бути дуже шкода. 

Типові помилки: 

• некоректно складений бізнес-план;
• невідповідність опису та представленої частини;
• нерозуміння економічних термінів та показників; 
• недопрацьована бізнес ідея; 
• невідповідність подання заяви на отримання гранту від фізичної особи та бізнес-плану від чинної юридичної особи. 

Інші помилки:

• у дохідній частині не відображаються власні кошти;
• невідповідність фактичного місця провадження підприємницької діяльності в заяві та бізнес-плані;
• заява не підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;
• нерозкриті пункти опису; 
• помилки в обліку працівників та фондів оплати праці.  

Що повинен врахувати аграрій при подачі заявки на грант? 

По-перше, планування в бізнес-плані має бути поквартальним. По-друге, форма подачі заявки виконана в Microsoft Excel. По-третє, врахувати податки не тільки заявника, а й працівників. По-четверте, добре підготуватися до співбесіди та розібратися в роботі та показниках вашого бізнесу. По-п’яте, на співбесіді орієнтуйтесь у власному розкритому бізнес-плані, на основі якого подавалась заявка і це збільшує шанси на отримання грантового фінансування. 

Нині Україна має серйозні виклики в експорті через логістику. І це прагматичний розрахунок російського ворога. Попри те, що було досягнуто значних успіхів у роботі зернового коридору — наша країна все одно має значні обмеження. Українська держава не може експортувати той відсоток продукції, який був попередні роки. 

Отже, нам треба знайти шлях, як експортувати менший обсяг, але за більшу вартість. І це лише переробка.

Для порівняння: у 2021 році Канада та Україна однаковий об’єм агроекспорту. Кожна країна відправила в зовнішній світ по 75 млн тонн товару. Але Канада за цей обсяг отримала виручки $55 млрд, а наша держава у два з половиною рази менше — тільки $22 млрд. Отже, $33 млрд — це різниця в ціні, яку ми, як країна не отримали через відсутність переробних підприємств. Фактично у багатьох напрямках окупність інвестицій становить 1,5-2 роки. Є кейси з окупністю лише рік. Загалом саме зараз час займатися переробкою. Відповідно на це й спрямована державна грантова програма.

Більше інформації про нюанси грантових програм — дивіться в нашому онлайн-мітапі. 

Матеріал став можливим завдяки підтримці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.